Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Грі́шницький, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ грѣшнику; грѣшничій. Зникнете на грішницькій дорозі. К. Псал. 4.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.
Роскошич, -ча, м. Расточитель. Покошичі-роскошичі: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Ном. № 13450.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. Шух. І. 211. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Н. п. Ум. стадечко, стадце. Чуб. V. 710. III. 289.