Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Агі на тя, пропав бис!
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Крівавиця, -ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю.
Навда́к, навда́ку, нар. Едва-ли, врядъ-ли. Чи батько дома? — Навдак.
Пачосній, -я, -є. Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Поганяльник, -ка, м. = поганяйло 1. Ум. поганя́льничок.
Покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.