Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байовий, -а, -е. = баєвий. Чуб. VII. 430. Зелена байова керсетка. Мир. ХРВ. 9.
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Голобокий, -а, -е. Съ голыми боками; переносное значеніе: бѣдный. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Завіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Распустить сопли, запачкаться соплями. Прийшла Венера іскривившись, заплакавшись і завіскрившись. Котл. Ен. І. 12.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Повикореняти, -ня́ю, -єш, гл. Искоренить (многое). Я таки завзявся дерезу з города повикореняти. Богодух. у.
Позморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.
Рогаль, -ля, м. 1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль. 2) Родъ жука = рогач 4. 3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, — так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.