Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Жни́во, -ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Намота́ти Cм. намотувати.
Пересумувати, -му́ю, -єш, гл. Протосковать, прогрустить. Пересумує день у роботі, увечері біжить — що там мої діточки, як? МВ. І. 45. сум пересумувати. Пережить тоску, печаль. Сумувала Марусенька сей день увесь день. Ой як мені сії суми пересумувати. Мет. 158.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Мир. Пов. І. 170. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Щог. Сл. 29. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. АД. 1. 51. Білки під лоб — і світ померк. Котл. Ен.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.