Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються. Рудч. Ск. II. 157.
Загінча́й, -ча́я, м. = погонич (при плугѣ). Вх. Зн. 18.
Кудель, -лі, ж. = куделя. Очі як небо сині, а коса як кудель. Стор.
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.
Острішниця, -ці, ж. = острішок 2. Вх. Зн. 45.
Підстрибнути Cм. підстрибувати.
Помолодчати, -чаю, -єш и помоло́дшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться моложе, помолодѣть. Аж помолодшав, наче на турка йде. МВ.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Трусанина, -ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.