Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гля II. Сокращенное повелительное наклоненіе вмѣсто гля́нь. Смотри, взгляни, вотъ. Оце, гля, причепилася!
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Зашули́ти, -лю́, -лиш, гл. Въ игрѣ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она концемъ подсунулась подъ лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Поцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить (предметъ) рѣзьбой, инкрустаціей, вышивкой и пр. Желех.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).