Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґаздува́ння, -ня, с. Хозяйничанье.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога? Сосниц. у.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Посвататися 2, -таємося, -єтеся, гл. Сдѣлаться сватами (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Харьк. у. Дешево даєте — не посватаємося. Славяносерб. у.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня. Ном. № 10927.