Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. Миша... гніздо мостить. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять.
Підкладка, -ки, ж.
1) Предметъ, служащій для подкладыванія подъ что нибудь. Од хвіртки до ґанку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок.
2) Подкладка (одежды).
3) Подошва башмака.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл.
1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув.
2) Поминать, помянуть (усопшаго). Хреста ніхто не поставить і не пом'яне.
Понагулюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Нагуляться (о многихъ).
2) Наиграться въ какую либо игру (о многихъ).
Поодж.. Cм. повідж..
Поодт.. Cм. повідт..
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ.