Бистрінь, -ні, ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Риб'яний, -а́, -е́ Рыбій. Риб'яний жир.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ.