Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Повиварювати, -рюю, -єш, гл. Выварить (во множествѣ).
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Талапати, -паю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ. Шейк. 2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду. Шейк. 3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.