Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическою сыпью.
2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл.
1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває.
2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Думаю потягти свою кожушку черкасином.
3) Ударять, ударить (кого). Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав.
4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. Cм. потягти.
Унадний, -а, -е. = унадливий.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.