Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

З'єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого. О. 1862. III. 78.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ. Котл. Ен. V. 49.
Ми́мо нар. и пред. Мимо. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете. Мимо церкви святої проїзжали, за гордостю, за пишностю з глави шличка не здіймали. Мимо колодізь ішли.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Перешкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать шипѣть на огнѣ.
Повен, -вна, -не = повний. Нарвала грушок повен хвартушок. Чуб. V. 412.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Росходитися 2 Cм. росходжуватися.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.