Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобрівка, -ки, ж. Имѣющая русыя брови.
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. Шух. I. 226. б)з крилами = ятір. Шух. І. 226, 227.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Напива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся, гл. 1) Напиваться, напиться. Хай солодкого меду напивається. Мет. 257. 2) напитися до ко́го. Выпить за здоровье кого. Стань, батеньку, проти мене та напийся до мене повною повненькою, доброю доленькою. О. 1862. IV. 22.
Повіщати, -ща́ю, -єш, гл. Объявлять, возвѣщать.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. XII. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.