Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus. Вх. Зн. 27.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Перекрити Cм. перекривати.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Н. п. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? МВ. І. 40. Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили. Чуб. V. 242. 2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде. Чуб. V. 594.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.