Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae.
Квашка, -ки, ж. Ум. отъ кваша.
Кирдик, -ка, м. Ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада.
2) Стадо котныхъ овецъ.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці.
Підошва, -ви, ж. 1) Подошва. Скіра на чоботи, язик на підошви. 2) Дно въ суднѣ въ плоскодонной лодкѣ. 3) Подставка; основаніе мотовила.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Пріобрѣсть, гуляя.
2) — дитину. Прижить ребенка.
Субітній, -я, -є. Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Субітнім штихом та на недільний лад.