Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дхну́ти, дхну, дхнеш, гл. Дохнуть. Cм. тхнути. Такий був лицарь, що тілько дхне, то од самого духу не встоїш на птах. ЗОЮР. І. 141.
Запримітити, -чу, -тиш, гл. Примѣтить, замѣтить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Кв. Драм. 265. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові. Мир. Пов. І. 124.
Калакалуша, -ші, ж. Раст. Черемуха. ЗЮЗО. І. 133.
Надима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. наду́ти, -дму, -ме́ш, гл. Надувать, надуть.
Оцюди нар. = осюди. Оцюди положиш. оцюди́ лишень слухай. Слушай это. Ном.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл.ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює. ЗОЮР. II. 26.
Подрібнити, -бню́, -ниш, гл. Раздробить, раздѣлить на малыя части. Як і їсти ту рибу, що ти її так подрібнила?
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 14 2. Cм. тирло.