Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода.
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Полюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.
Халаш, -ша, м.
1) Шалашъ.
2) = хата.