Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сирохманя

Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОХМАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИРОХМАНЯ"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Замкну́ти, -ся. Cм. замикати, -ся.
Замо́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.
Заторохті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) = заторохкотіти. Заторохтів возом по бурку. 2) Быстро и громко заговорить. «Січовик! січовик!» заторохтіли молодиці. Стор. МПр. 52. Тіточко, голубочко! — заторохтіла та, — пустіть її. Мир. Пов. І. 139.
Кірмак, -ка, м. = кироман. ЗЮЗО. І. 137.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИРОХМАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.