Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Кількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Настовпужувати, -жую, -єш, сов. в. настовпужити, -жу, -жиш, гл. = настовбурчувати.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Про́лісок, -ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor. Вх. Пч. II. 12.