Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Стор. МПр. 58. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці. К. МХ. 41.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900.
Підіслати I Cм. підсилати.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Прихижкуватий, -а, -е. = пригижкуватий? Хоч би де́ знеслась инша прихижкувата курка, — він те яєчко знайде й принесе.
Черевань, -ня, м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.