До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Єдна́нка, -ки, ж. 1) Примиреніе. Также и во мн.: їдна́нки. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ.
Защіпну́ти Cм. защіпати.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Пісняк, -ка, м. Постникъ.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Бив циган циганку за пісну стиранку.
Улегці нар. Налегкѣ.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Цеглова хата.