Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. МВ. ІІ. 181. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. К. ЧР. 281. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Чуб. V. 370. Матері-жалібниці у його не було. Г. Барв. 453. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок. Чуб. V. 316.
Жемчужи́на, -ни, ж. Жемчужина.
Загало́м нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. На вибір десяток сороковець, а загалом золотий. Камен. у. 2) Сплошь. З неділі піду тобі робити три дні загалом. Камен. у. Масти загалом усю стіну. Камен. у. Попереду було той на нити, той на одрібок, а потім пішли всі загалом на викуп. Н. Вол. у.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.