Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. Левиц. І. 310. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86.
Дозі́рній, -я, -є. Бывающій до зари, ранній. Я вмивала своє личко раннєю дозірньою росою. Левиц. І. 37.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Принцизна, -ни, ж. Принцесса. Драг. 259. Хиба принцизни ждеш? Федьк. Бив єден царь, а ніхто не міг до його принцизни доступити. Драг. 274.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon. Вх. Пч. II. 32.