Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визволка, -ки, ж. Выручка. І на визволку нема і дітей прохарчити. Кіевск. у.
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Ноша, -ші, ж. Платье. Одежда. Вх. Зн. 42. Шух. І. 120.
Осміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = усміхатися.
Попитлювати, -люю, -єш, гл. Смолоть крупичатую муку.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл. 1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. 2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. моркву стругати. Cм. морква. 3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324. 4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.