Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. Кв. II. 293. 2) Чернильный орѣшекъ. Камен. у. Вх. Лем. 412.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. Вас. 165. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. Черниг. у. КС. 1883. VII. 508 — 517. 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Мир. Пов. 144. Ум. колечко. Желех.
Надбива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. сов. в. надби́тися, надіб'ю́ся, -єшся, гл. Надбиваться, надбиться.
Офіра, -ри, ж. = охвіра. Чуб. І. 168.
Підняток, -тку, м. = підняття. Башт. 11.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Чапіти, -пію, -єш, гл. Плохо дѣлаться? Пити вмів, а робота в його чапіє. Ком. Пр. № 883.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 485.