Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Агу, їй стало більше волі. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!»
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.).
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Ум. носільничок.
Повилинювати, -нюємо, -єте, гл. Облинять, отлиняться (о многихъ). з одежі усі повили́нювали — обносились.
Подогодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ).
Сіянець, -нця, м. Посѣянное растеніе. Сіянець повитикався з грядки густо, як щіть.
Туркотання, -ня, с.
1) Воркованіе.
2) Ворчаніе.
3) Толкованіе одного и того же.
4) Стукъ.