Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Мамкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть кормилицей. Желех.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Наблажити, -жу, -жиш, гл. Принести добро, благо. Дєкувати Тобі, Господи, за дар Божий, с'єтій землі, мамі нашій, за твою росицу, за твій дар, за твою благодать, що єс нам наблажила. (Гуц. молитва). Шух. І. 38.
Розворухнути, -ну, -неш, гл. = розворушити.
Удар, -ру, м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.