Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Гребелю́к, -ка, м. пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою. Стор. МПр. 161.
Ли́бити, -блю, -биш, гл. Брать? собирать? Ходив (торгувати)... та добре либив гроші. Мкр. Г. 45.
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Узнаваться, быть узнаннымъ. 2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Поперезуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться наново, перемѣнить обувь (о многихъ).
Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.