Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл.
1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла.
2) Перестать бранить.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Cм. підрадити.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Сестру похвалять, мене погудять.
Роспорядливий, -а, -е. Распорядительный.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.