Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Дотули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижаться, коснуться. А я дуба перескочу, що й не дотулюся.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Ільняк, -ка, м. = ілем.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. . Ум. лощинка.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав.