Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безхлібний, -а, -е. Безхлѣбный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. І. 111.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178. Ум. Дни́щечко.
Задесе́нщина, -ни, ж. Мѣстность за Десной.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Мнж. 189. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Павлогр. у. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Екатер. у. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Екатер. у. (Залюб.). Cм. погінка.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Уїдатися, -даюся, -єшся, сов. в. уїстися, уїмся, уїсися, гл. 1) Наѣдаться, наѣсться. Ані я в'ївся, ані я впився. Ном. № 1558. 2) Въѣдаться, въѣсться, врѣзываться, врѣзаться. Обручка в'їлася в палець. Воно так йому в тіло в'їлось. Рудч. Ск. II. 70. 3) Приставать, пристать, привязываться, привязаться, придираться. Собаки в'їдаються. МУЕ. ІІІ. 127.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.