Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ». Сим. 45.
Капші, -шів, мн. ? Чортови капші. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Неу... Слова, начинающіяся этими буквами и не помѣщенныя ниже, Cм. на нев....
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Потязь, -зі, ж. Длинное озеро, длинное болото. Мнж. 190. Длинныя полосы воды, оставшіяся послѣ разлива на поемныхъ мѣстахъ. Алекс. у.
Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. ІІ. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. І. 303. 2) = трут = трутень. Вх. Лем. 4 75.