Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Виходитися 2, -диться, сов. в. вийтися, -деться, гл. безл.
1) Только несов. в. Выходить. А з дверей виходилось на один широкий ґанок.
2) Выходить, выйти, случиться. Пішли, — аж не так вийшлося.
Гладуля, -лі, ж. = гладуха.
Закарлю́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Огинаться, согнуться крючкомъ.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Примовити Cм. примовляти.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький!
Хімлушечка, -ки, ж. Ум. отъ хімлушка.
