Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Ламаниця, -ці, ж. = ламанка. Вх. Лем. 431.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе. Шевч. (1883), 140.
Поодм.. Cм. повідм..
Посовітувати, -тую, -єш, гл. = порадити. Йому посовітували одну гарну дівку, щоб він її брав. Рудч. Ск. І. 148.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244.
Товченик, -ка, м. 1) Тумакъ, ударъ. 2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. товченичок.