Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201. 2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Напада́тися II, -даюся, -єшся, сов. в. напа́стися, -паду́ся, -дешся, гл. Накидываться, накинуться, нападать, напасть, придираться, придраться. Всі нападаються. Ном. Нападись на кого багатшого. Ном. № 2804.
Обмурзатися, -заюся, -єшсягл. = замурзатися. Лохв. у.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Тречи числ. = тричи. Грин. III. 263. Тречи на день одвідаю. Шейк.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.