Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ». 1853, стр. 388.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. К. (О. 1861. II. 228). 2) Гуманность, человѣчность. Левиц. І. (Правда).
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Рибка, -ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душно, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) варе́на рибка. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. рибонька, рибочка.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Чос, -су, м. Зудъ; чесотка. дати, завдати чо́су. Дать трепку. Дав часу! Мир. ХРВ. 274. Задали ж ми чосу дияволенному Кирикові! Крівавого дали прочухана. К. ЦН. 274. Завдали такого чосу, що й сам ватажок там же й ніжки відкидав. Стор. II. 58.