Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Крутіль, -те́лі, ж. Канатный дворъ, крутильня. Вх. Зн. 30.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Освіта, -ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Дещо. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228). Не науки бажалось для дочки, не освіти. Св. Л. 53.
Переміст, -мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості. Грин. III. 541.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Реготуха, -хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.