Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Витушка, -ки, ж. Моталка, снарядъ для сматыванія нитокъ въ клубки. Вас. 202. Части его: стільчик — нѣчто подобное табуреткѣ, расходящіяся ножки котораго укрѣплены въ толстой деревянной доскѣ — подставкѣ: сквозь табуретъ проходить и нижнимъ концомъ укрѣпляется въ подставкѣ штомпель — вертикально стоящая палка, на верхнемъ концѣ которой вращаются два бильця — положенныя накрестъ палки; на четырехъ концахъ бильців надѣты коники, на которые надѣвается півміток. Констант. у. Б. Гринч. Въ другихъ мѣстахъ вмѣсто стільчика — крестъ изъ тяжелыхъ досокъ, штомпель называется нитка, коникикачечки. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. ІІІ. 50.
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла. Котл. Ен.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Підручник, -ка, м. 1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи. К. ЧР. 314. 2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти. Черк. у.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Уман. у. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий. Борз. у.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.