Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Навгу́л нар. Огуломъ.
Низати, нижу, -жеш, гл.
1) Низать, нанизывать. Низала, низала намисто, та нанизала тільки один разочок, а он ще скільки не низаного.
2) очима низати. Провожать взглядами, разсматривать, пронизывая глазами. Ти мені сорому наробила... Тепер мене парубоцтво очима буде низать і вдовш і впоперек; просвітку мені не буде.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам.
Рівновагий, -а, -е. 1) Уравновѣшенный. Чого ж хоробре рівноваге серце злякалося хмурних очей дівочих?
2) Равный для всѣхъ. Під козацьке рівноваге право до вільного народу приставайте.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій.