Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Ганде нар. Тамъ.
Жас, -су, м. = жах.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Пошасть меж. = шасть. Він мене коли-не-коли ціпом, а я його батогом тілко шасть та пошасть.
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Вродилось ренське з курдимоном. Барила з горілкою, ренським.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.
Уживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ужитися, уживуся, -вешся, гл.
1) Употребляться, употребиться, потребляться. Я хочу видіти, як моє добро уживатиметься.
2) Уживаться. З відьомським кодлом не вживешся.