Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Ном. № 1784. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. Чуб. V. 3. 2) Соединять.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Чуб. VII. 416. Драг. 68. Штани... з очкурнею. Грин. II. 289.
Перетягати I, -га́ю, -єш, сов. в. перетягти, -гну, -неш, гл. 1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину. Левиц. І. 2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину. МВ. І. 44. 3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Зміев. у. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти. Харьк.
Позолотити Cм. позолочувати.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.