Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Гиря, -рі, ж. 1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Ном. № 5343. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. 2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила. Грин. ІІІ. 683.
Гугни́вий, -а, -е. = Гугня́вий. А Кирило Тур.... гугнивим голосом: хиба ж тобі не страшно вмірати? К. ЧР. 395.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Зманити Cм. зманювати.
Поренчата, -чат, с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328.
Порськати, порський. Cм. порскати, порскій.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).