Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло. Мир. ХРВ. 55.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ. Ном. № 1792.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Удовж нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш. Лебед. у.
Хмурний, -а, -е. 1) Пасмурный. Хмурний день сьогодні. Черниг. г. 2) Мрачный, угрюмый, грустный. Чого ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? Чуб. V. 690. Чого хмурні очка смутні? Грин. ІІІ. 163. Хмурний віл чогось уже днів зо три ходе. Черк. у. Ум. хмурне́нький, хмурне́сенький. Грин. ІІІ. 97.
Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.