Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Мача́тко, -ка, с. 1) Молодая кошечка. 2) Сережка дерева (ивы. вербы и пр.).
Наклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. накла́сти, -ладу́, -де́ш, гл. 1) Накладывать, налагать, наложить. Ярмо накладає, воли запрягає. На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. 2) Возлагать, возложить. Батюшка їм (молодим) накладає на голови вінці. 3) шапку накладати. Надѣвать шапку. 4) При мазаньи земляного пола въ сельскихъ хатахъ: заполнять, заполнить глиной выбившіяся углубленныя мѣста. 5) Только несов. в. Дѣйствовать за одно, имѣть сношенія. Буде з ляхами, мостивими панами, накладати. Злі люде, накладаючи з нечистою силою, можуть уставати з домовини. Ворожка з бісом накладає. 6) Жертвовать, пожертвовать. На церкви святії нічого не накладав. 7) — головою (только съ сов. в.). Сложить голову. Бодай ти своєю головою наклала. Через тії коні воронії наклав козак головою. 8) накласти дядька. Парепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. — Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного.
Парубок, -бка, м.
1) Парень, молодой человѣкъ. Уже вони не діти, а вже стали парубок і дівчина гарненькі — великі вже поросли.
2) Холостой человѣкъ. Я думала, що він удівець та сам собі живе, а він ще й досі парубок.
3) Работникъ наемный. Мо, каже, останешся в мене за парубка? Ум. парубонько, парубо́чок.
Позіскакувати, -куємо, -єте, гл. Соскочить (о многихъ). Слуги позіскакували з постелі.
Послух, -ху, м. Послушаніе.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака.