Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрия́чка и австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Басувати, -сую, -єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. Брацл. у.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Черк. у. Не навчить купча, а навчить продажа. Чуб. І. 298.
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). Ном. № 2096. 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле). Черном.
Подражнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Дразниться.
Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.