Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Гиково нар. Заикаясь.
Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. №214.
За́гад, -ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Нарости́ Cм. наростати.
Підстрибування, -ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала. Грин. ІІ. 210.
Уталашитися, -шуся, -шишся, гл. Утихнуть, стихнуть. (Угор.).