Бісота, -ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство.
Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні).
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Знизнути, -зну́, -не́ш, гл. — плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії?
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Цуценя, -няти, с. Щенокъ. У двері гавкнуло цуценя. Ум. цуценятко, цуценя́точко.