Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. МПр. 40.
Доле́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доле́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щасливая година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозрѣвать, дозрѣть отъ лежанія на солнцѣ, будучи уже сорваннымъ (о яблокахъ, грушахъ).
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ. Міусск. окр.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері. Камен. у.
Страшний, -а, -е. Страшный. Страшний чоловік. Ввійшов о. Хведор блідий і страшний. Левиц. І. 534. Страшний суд. страшний тиждень. Страстная недѣля.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця. О. 1861. VIII. 8.