Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ. Стор. МПр. 70.
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами. О. 1862. X. 22.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.  
Украяти, -раю, -єш, гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать.
Ураз I нар. 1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41. 2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта. О. 1862. VII. 87.