Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гіркнути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться горькимъ, горькнуть.
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Догука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Кіев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Підкормлювати, -люю, -єш, сов. в. підкорми́ти, -млю́, -миш, гл. Подкармливать, подкормить.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.