Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Минера́л, -лу, м. Минералъ.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Практичній, -я, -є. Практическій. До практичньої мудрости. К. (О. 1861. І. 313).
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 469.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл. 1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися. Макс. 2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась. Св. Л. 39.