Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Близнити, -ню, -ниш, гл. Рожать близнецовъ. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. везти москаля. Врать.
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Подокраювати, -юю, -єш, гл. Докроить (во множествѣ).
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити. Вас. 169.
Рябокрилий, -а, -е. Пестрокрылый. Соловейко рябокрилий. Грин. III. 179., Ум. рябокри́ленький. Єсть голубець рябокриленький. Чуб. V. 310.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Супокій, -кою, м. Спокойствіе, покой. Святий супокою! гаразд із тобою. Посл. Не сам же я плачу, плачуть чорні очі, нема супокою а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 147.