Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. К. ЧР. 108. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Левиц. І. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Мет. 442. Вітер віє, повіває, казаночок закипає. Щог.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Приростати, -та́ю, -єш, сов. в. прирости, -сту, -те́ш, гл. Приростать, прирасти. А думка проклята марою до серця так і приросла. Шевч. 496.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Сиряк, -ка, м. = сирняк. Вх. Зн. 36.
Уланичок, -чка, м. Ум. отъ улан.