Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорінюватися, -нююся, -єшся, сов. в. викоренитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Искореняться, искорениться, пропасть, исчезнуть. Рід твій викорениться. Стор. МПр. 64. 2) ? Викорениться, як в'яла риба. Ном. № 5354. Воно, сердешне, висохло і викоренилось, одні тільки хрящі зостались. Стор. II. 77.
Галадун, -на, м. = галадущик. Желех.
Заволокти́ Cм. заволікати.
Креденець, -нця, м. Буфеть, посудный шкапъ. Левч.
Підхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Подкормиться; нѣсколько наѣсться.
Поділок II, -лку, м. Надѣлъ. Поділку у їх по дві десятині. Конст. у.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность. Желех.
Тамади нар. = tуди. Вх. Лем. 472.
Хмілевий, -а́, -е́ = хмелевий. Чуб. І. 70.
Християнство, -ва, с. Христіанство. Як таки християнство мати, та й хліба куска не дати? Ном. № 44 70.