Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідяга, -ги об. = бідолаха. Черк. у.
Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. Мнж. 180. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. Мил. 81. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мил. 79. Мій первий женише! Мил. 68. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Чуб. ІІІ. 466. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Чуб. V. 10. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Мил. 72. Ув. жениши́ще.
Заби́й-Круча, -чі, ж. Раст. Clematis integrifolia L. ЗЮЗО. І. 118.
За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокруженіе. Борз. у. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Н. Вол. у. Рот без заворот. Ном. № 2849. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. І. 22.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Недоумкуватий, -а, -е. Неосмысленный, глуповатый. Як хто вкоїть що недоумкувате, грімають. Ном. № 421.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Чечевиця, -ці, ж. Раст. Ervum Lens L. ЗЮЗО. І. 122. Хто в горох, а хто в чечевицю. Ном. № 6658.