самарати
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 98.
Том 4, ст. 98.