Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боркотун, -на, м. = буркотун.
Відскороджувати, -джую, -єш, сов. в. відскородити, -джу, -диш, гл. 1) Отрабатывать, отработать боронованіемъ. 2) Отплачивать, отплатить, отомщать, отомстить. Дав почубеньків (старець поводиреві), дак той і одскородив йому. Ном. № 13663.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було? Чуб. І. 139.
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас. О. 1862. III. 25.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Паприка, -ки, ж. Перець. Елисаветгр. у.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Спроможність, -вости, ж. = спромога. Чуб. І. 233. Не скупість — така спроможність. Ном. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була. Рудч. Ск. II. 174.