Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Завози́ти 2, -жу́, -виш, гл. Затаскать, загрязнить.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили.
Лакей, -ке́я, м. Лакей. Лакеїв гарних і моторних багацько дуже щось було.
Лента́вий, -а, -е. Рваный.
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Пожовкло матері у віччу.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували.
Розглядини, -дин, ж. мн. = розгляд 3. На розглядини їдуть батько й мати молодої, брат.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Угринка, -ки, ж. Венгерка.