Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).
Виходити, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
Відбурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить службу бургомистра.
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Догля́дачка, -ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2. Чуб. III. 103.
Соромяжливість, соромязли́вість, -вости, ж. = соромливість.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.