Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відімкнути Cм. відмикати.
Заверша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Завершать, завершить, заканчивать, закончить (крышу, стогъ, копну). Чуб. III. 390. Здорові та гарно завершені стоги пшениці та жита. О. 1862. X. 113. Иногда употребляется и вообще въ смыслѣ заканчивать, закончить, довершить. Бреши, бреши, гаразд заверши, під конець правду скажи та й забожись. Мнж. 166. Було, було, погано, а сей год завершило (т. е. дошло до высшей степени): ні хліб не вродив, ні огородина. Волч. у.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
Намогти́ся Cм. намагатися.
Неподалеку, неподалеці́ и неподале́ць, нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. МВ. (О. 1861. І. 73). Хатка була неподалеці від лісу. Верхнеднѣпр. у. Ми неподалеці з ними живемо. Новомоск. у.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить. Гн. І. 99.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола. Угор.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Фафравий, -а, -е. Невнятно говорящій. Вх. Лем. 477.