Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бамбула, -ли, м. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ, животное; неповоротливый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Дебринець, -нця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Роспростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роспросте́рти, -стру, -реш, гл. 1) Распростирать, распростереть. Так щедрі руки роспростер благий Господі, над нами. К. Псал. 233. 2) Распространять, распространить. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228).
Слизень, -зня, м. Селезенка. Вх. Уг. 268.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.