Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Жва́кання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш.
Обмила, -ли, ж.
1) = помилка. Обмила не заплата.
2) Раст. Омела.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка.