Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витушка, -ки, ж. Моталка, снарядъ для сматыванія нитокъ въ клубки. Вас. 202. Части его: стільчик — нѣчто подобное табуреткѣ, расходящіяся ножки котораго укрѣплены въ толстой деревянной доскѣ — подставкѣ: сквозь табуретъ проходить и нижнимъ концомъ укрѣпляется въ подставкѣ штомпель — вертикально стоящая палка, на верхнемъ концѣ которой вращаются два бильця — положенныя накрестъ палки; на четырехъ концахъ бильців надѣты коники, на которые надѣвается півміток. Констант. у. Б. Гринч. Въ другихъ мѣстахъ вмѣсто стільчика — крестъ изъ тяжелыхъ досокъ, штомпель называется нитка, коникикачечки. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. ІІІ. 50.
Заорандува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать, взять въ аренду. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували. АД. II. 21.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Порода, -ди, ж. 1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша. Нѣжин. у. 2) Разрѣшеніе отъ бремени. Угор. В три дні по породі на панське ей гнали. Гол. II. 699.
Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Рудч. Ск. І. 151. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5. Поки світ-сонця дівкою не буду. Мет. 259. світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. Чуб. V. 535. на світ займатися. Свѣтать. на світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. Греб. 386. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ном. Ще я хочу на світі пожити. Мет. 95. Над нашого козаченька і в світі немає. Мет. 20. се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. Мир. ХРВ. 8. світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. Полт. у. Іду світ за очі. Рудч. Ск. II. 16. — зав'язати. Лишить свободы, стѣснить. світу запобігти. Получить помощь. Ном. № 4485. світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. Федьк. 1. 34. світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Ном. № 11042. Я йду в світи. Рудч. Ск. І. 9. Взяла його на плечі і понесла світами. Гн. II. 66. у світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. Чуб. V. 5. яким світом? Какимь образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Гн. II. 127. Ум. світо́н, світочок, світонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Чуб. V. 46. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. Чуб. V. 543. ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. МВ. І. 150. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Мет. 65. Ой горенько мені на світоньку. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю. К. Іов. 91.
Споживати, -ва́ю, -єш, сов. в. спожити, -живу, -веш, гл. Употреблять, употребить (въ пищу), потреблять, потребить. Споживайте, коли вам Бог судив. Ном. № 10522. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити і з панами добрими спожити. Чуб. III. 216. споживайте здоро́ві! Кушайте на здоровье. Шух. 1. 34.
Спокушати, -ша́ю, -єш, сов. в. спокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Хиба не чорт, щоб не спокусив? Ном. № 196.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.