Вишептатися, -чуся, -чешся, гл.
1) Нашептаться.
2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі.
Котюга, -ги, м.
1) Ув. отъ кіт. Стар як котюга, а бреше як щеня. Невже котюга знов думає про сало?
2) Собака домашняя (у гуцуловъ). Котюга забрехала.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Переволочувати, -чую, -єш, сов. в. переволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать во второй разъ, перебороновать. Як жито зійде, вони тоді його переволочуть... А жито од цього вже не буде таке.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь.
Поперебуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перемѣнить обувь (о многихъ).
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Совало, -ла, с.
1) Совающій, двигающій.
2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ.