Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. І. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. І. 146.
Коршмиця, -ці, ж. = коршма. Піп каже: ідімо до божниці; а п'яниця каже: ідімо до коршмиці. Ном. № 11728.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Поперекришувати, -шую, -єш, гл. Нашинковать, накрошить мельче. Треба капусту дрібніше поперекришувати. Черниг. у.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Шамушіння, -ня, ж. = лушпиння. Рк. Левиц.