Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала. Гол. І. 64.
Колобатина, -ни, ж. = калабатина. Як попав я в колобатину, то й не міг вилізти. Чуб. І. 215.
Накрапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. Н. п.
Підстеп, -пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
Приструнок, -нка, м. Въ бандурѣ, кобзѣ или торбанѣ: каждая изъ шести короткихъ струнъ. КС. 1892. III. 383; 1882. VIII. 282.
Шкворівщина, -ни, ж. На площади, гдѣ собираются парни и дѣвушки, забиваютъ дѣвушки тайно, съ особыми обрядами шкво́рінь; по повѣрью, это привлекаетъ парней; мѣсто, гдѣ забитъ шкворінь, называется шкворівщина.