Бугало, -ла, с. ? Встрѣчено въ любовномъ заклинаніи. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір...., учепися ти йому за серце...., щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Гінно нар. Свободно, вольно.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться.
Міцни́й, -а́, -е́ 1) Мощный, сильный, крѣпкій. Скарай мене, міцний Боже, коли тя забуду. Під сивим волоссєм притаїлась здорова, міцна, запекла і правдива душа. Осавула спав міцним сном. Міцного напитку не питиме. 2) Прочный. Міцний, як з клочча батіг.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Оскаливаться, оскалиться.
2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора.
Уворужити Cм. уворужувати.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Коні вороненькі ноги утомили.