Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Бранное слово. Брешеш, гирявий. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда.
Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували.
Задзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. Зазвонить. В неділеньку рано задзвонили дзвони.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Непорушно нар. Неподвижно, недвижимо.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька.
Провеселитися, -люся, -лишся, гл. Провести весело время.
Рихтик нар. Совершенно, точь въ точь. Оттакий рихтик, як ти. Вчора бачив коня, рихтик як той гнідий.
Удобарити, -рю, -риш, гл. Понять.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.