Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Здви́ження, -ня, с. Здвиг 2. ХС. І. 78. ра́кове здви́ження. Такъ отвѣчаютъ тому, кто доискивается праздника тогда, когда его нѣтъ. Грин. І. 242.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Незмірений, незмірний, -а, -е. Неизмѣримый.
Опачина, -ни, ж. 1) Весло на гребномъ суднѣ. Вас. 186. Половину козаків у окови до опачин посади. Макс. 2) Тонкая и длинная связка хворосту; также связка лозы или камыша, вставленная въ кучу бураковъ для вентиляціи. Пирят. у. Треба опачини — мостити греблю. Борз. у.
Перекидистий, -а, -е. Неустойчивый, валкій. Човен перекидистий.
Переклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Грин. III. 158. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Ном. № 584. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти. КС. 1884. І. 33.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.