Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Злихословити, -влю, -виш, гл. Выбраниться, сказать дурное слово. Я питаюсь: що тобі треба? А він злихословив мені зразу.
Наві́тритися, -рюся, -ришся (на ко́го), гл. Попасть подъ вѣтеръ, дующій отъ тебя на кого-либо. А вже коли навітришся на кнура, то хоч як будеш від його далеко, то він почує духом і втече.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Присіння, -ня, с. = присінки.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Холодниця, -ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.