Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Запере́джуватися, -джуюся, -єшся, гл. Надѣвать передникъ? «Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти межи люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ». О. 1861. XI. Свидн. 27.
Зачерева́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщинѣ: забеременѣть.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Малоси́лля, -ля, с. Малосиліе.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Прутнути, -ну, -неш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
Стуга 1, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Уломок, -мку и -мка, м. 1) Отломокъ. 2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.