Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхове, -вого, с. Подымная подать, взимаемая отъ трубъ. Кремен. у.
Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Заві́рчування, -ня, с. Обвиваніе, обворачиваніе, закутываніе.
Зви́шки нар. Высотой.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Котл. Ен. III. 48. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть. Чуб. V. 891.
Поросписуватися, -суємося, -єтеся, гл. То-же, что и росписатися, но во множествѣ.
Проскурень, -рня, м. Раст. Malva rotundi folia.
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Соромливо нар. Стыдливо.