Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. К. Бай. 47. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. Новомоск. у. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. Чуб. № 1099. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Ле нар. = лем. Желех.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Поранина, -ни, ж. Уборка, приборка; стряпня. Н. Вол. у.
Привчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. привчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Пріучаться, пріучиться. Привчиться до панських звичаїв. Левиц. І. 319.