Зажахтіти, -хчу, -ти́ш, гл. Завышать, распалиться, начать испускать сильный жаръ, зардѣть (о горящихъ угольяхъ). Зажахтить як жар.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
І I сз. II. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. І вітер не віє, і сонце не гріє. І виходила до його вся земля. І де ті люде тут возьмуться. Между двумя гласными и послѣ гласной сокращается въ II. Як не зароблю, то лежатиму поки й опухну. Стала їсти й пити. Далі вже й під Київ підступав.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Єремія... був у багатому кунтуші.
На́гавки, -вок, ж. мн. = ногавиці.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Поважко нар. Тяжеловато.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Шкалі мн. Клепки (бочечныя).