Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Обвід, -воду, м. Контуръ. Обвід повного круглуватого лиця. Левиц. І. 232.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи. Рудч. Ск. І. 83.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. Н. Вол. у. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к. Желех.