Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Закуштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Испробовать, отвѣдать. Закуштувала якось луччого життя.
Залементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала.
Звабли́вий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Набряклі жили кидалися — бились.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. 2) мн. Струпья на головѣ.
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.