Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возичок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Грудува́тий, -а, -е. 1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Перемурувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица). Харьк. г.
Смоктонути, -ну, -неш, гл. Потянуть. Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової. Кв.
Стикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Скитаться, слоняться. Прогнав батько, а вона й стикається отак. Н. Вол. у. От стикається, як пес. Ном. № 13816. 2) = стікатися 2. Як би воно (небо) з землею стикалось, то й не можна було б обїхати навкруги землі. Ком. Р. І. 18, 19.
Хазяйський, -а, -е. 1) Хозяйскій. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972. 2) хазяйський син, хазяйська дочка́. Сынъ, дочь уважаемаго хозяина, уважаемыхъ родителей.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда. Желех.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.