Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Гра́нь, -ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость въ многогранникѣ. 3) Крупные горящіе уголья. Камен. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetrario islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. І. 22.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Ло́сенько, -ка, с. Ум. отъ лось.
Натрусити Cм. натрушувати.
Неліпашка, -ки, ж. Нелѣпившая. Свашка-неліпашка шишок не ліпила. Грин. III. 486.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Ростулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростули́тися, -люся, -лишся, гл. Разжиматься, разжаться, раскрываться, раскрыться.
Спустувати, -ту́ю, -єш, гл. = спустіти. Коли ж воно, дума, ті вовки у хаті заведуться? Хиба як спустує? Мнж. 91.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.