Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток. Вх. Зн. 18.
Захолітаты, -таю, -єш, гл. Заколебать, зашатать. Желех.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.
Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.