Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Заплю́снути, -ну, -неш, гл. Заплеснуть. У човен хвиля заплюснула.
Засту́кати, -каю, -єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. І. 46.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Пересвідчення, -ня, с. Убѣжденіе, пріобрѣтенное путемъ опыта. Я, бач, задумав писати дещо своє... а тим часом складаю собі свої пересвідчення. Левиц. Пов. 89.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. КС. 1884. І. 31. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.