Безуставичний, -а, -е. Безпрестанный, постоянный.
Вишкіблювати, -люю, -єш, гл. Выскабливать.
Колісництво, -ва, с. Ремесло колесника.
Переділка, -ки, ж.
1) Перегородка.
2) Половина мички. Ум. пере́ділочка.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся.
2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Шкідниця, -ці, ж. Причиняющая вредъ, вредящая.