Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відволожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відволожитися, -жуся, -жишся, гл. Сырѣть, отсырѣть, дѣлаться, сдѣлаться влажнымъ.
Завидю́щий, -а, -е. = завидущий.
Купатень, -тню, м. Раст. Prunella vulgaris. Вх. Пч. І. 12.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму. К. Псал. 68.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ. Гол. Од. 80.
Шморгнути, -гну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ шмо́ргати. 1) Дернуть. 2) Ударить. 3) Удрать, вбѣжать, выбѣжать. Сказала та й шморгнула з хати. Мир. ХРВ. 284. Да попівни шморгнув. О. 1862. V. 27.