Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братівство, -ва, с. соб. Братья. Желех.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться. Ном. № 2225.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Крижати, -жа́ю, -єш, гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь. Шух. I. 101.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. К. ЦН. 240. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230. Ум. промовка.