Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою.
В'юн, -на, м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. 2) Названіе вертляваго, живого вола.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Ум. Дарничо́к.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто.
Недолужність, -ности, ж. Безсиліе, слабость.
Паздір, -ра, м. Содранное лыко или кострика.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Піятика, -ки, ж. Выпивка, пьянство. Щоби мене споминали на піятиці.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити.