Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біля нар. Подлѣ, возлѣ, около. Ліг біля моря одпочить. Шевч. Будем ми старих людей біля його держати, будуть вони його научати. Дума.
Відкалатати, -таю, -єш, гл. Отзвонить.
Задобі́д нар. Въ предобѣденное время. О. 1862. І. 81.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. К. ЧР. 263. Зігнувся, знітився. МВ. І. 115. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі. К. Дз. 229.
Непогодний, -а, -е. Ненастный.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Тупо нар. Тупо.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.