Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкошувати, -шую, -єш, сов. в. відкосити, -шу, -сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долгъ.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха. Чуб. І. 231.
Кось-кось! меж. Зовъ лошади: кось, косъ, косъ! Ном.
Набреха́ти Cм. набріхувати.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Промін, -ну, м. Мѣна. Н. Вол. у.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.