Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Вата́г, -га, м. 1)ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Позаскороджувати, -джую, -єш, гл. Забороновать во многихъ мѣстахъ.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Принаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. с принадитися, -джуся, -дишся, гл. Поваживаться, повадиться. Принадився вовк до овець. Н. Вол. у.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.