Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислати Cм. висилати.
Ґонт, -ту, м., ґо́нта и го́нта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Зго́рбити, -блю, -биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно горе згорбило. Г. Барв. 298.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Ласуватися, -суюся, -єшся, гл. Льститься на кого, на что. Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину. Полт. г. Ти не ласуйся на те, що він узяв за ту роботу три карбованці, а тобі тих грошей не дадуть. Черк. у.
Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Опанувати, -ну́ю, -єш, гл. Овладѣть, завладѣть; охватить. От як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. І. 299. І пустиню опанують веселії села. Шевч. Опанував страх. Нехай тебе опанує лихая година. Харьк. г. Завзятість всіх опанувала. Котл. Ен. V. 68.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).