Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Катержний, -а, -е. = каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ.
Поросюк, -ка, м. = порося.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Проскурня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ пекутъ просфоры, просфорная.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка.
Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. Cм. хляп.
