Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Падать, валиться. Пішла мати тиняючись, по під тином валяючись. Макс. 2) Валяться. Ой не дурно моїх братів китиці по шляху валяються. АД. І. Валяється, як свиня в барлозі. Ном. № 11344. 2) Пачкаться. Валятися у глину. Коло чого ходиш, тим і валяєшся.
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Макотру́с, -са, м. Время собиранія маку.
Ми́сочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц. І.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Тіснява, -ви, ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.