Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вергатися, -гаюся, -єшся, сов. в. верг(ну)тися, -нуся, -нешся, гл. Бросаться, ороситься. Шух. І. 212. Як не вержеся усе те на мене, як не стане кусати, гризти. Гн. II. 64.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Засува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засу́нути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву. Шевч. 534.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Підволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. підволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Подтаскивать, подтащить, подволочь. 2) ніг не підволоче. Не въ состояніи идти.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. МВ. ІІ. 27., Ум. спокійненький, спокійнесенький.
Шкаралуща и шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.
Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; Н. Вол. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екат. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.