Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Засо́хляний, -а, -е. = засохлий. Тісто зверху не засохляне.
Мокря́к, -ка, м. 1) Все мокрое. 2) Сырые дрова. 3) Болото, топь.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
Перечит, -ту, м. ? В шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив, а на сімнадцятім пере́читом всю псалтирку він знав.
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає.
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий.