Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аїр. Cм. аєр.
Гайдамащина, -ни, ж. Возстаніе гайдамаковъ, время возстанія гайдамаковъ. КС. 1884. VIII. 721.
Грузді́нь, -ня, м. Родъ гриба. Вх. Зн. 12.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю. Г. Барв. 6.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Остриця, -ці, ж. Растеніе Asperugo procumbens. L. ЗЮЗО. I. 113.
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте. Рудч. Ск. II. 103. 2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну. 3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка. ЗОЮР. І. 230.