Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Гагакати, -каю, -єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його проняв.
Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у.
Холера, -ри, ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) Раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. Cм. холерний 2.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились. Вх. Зн. 77.