Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Змелений, -а, -е. Смолотый.
Надолужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надолу́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Н. Вол. у. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. 2) Насаливать, насолить кому; надоѣдать, надоѣсть. Уже як він мені надолужив, то я рад би його у ложці води утопити. Кіевск. у. А тут ще і Грицько надолужає: що-дня іде подушне правити. Мир. Пов. І. 119. Цей год щось не надолужають подушним, — може царь простив. Волч. у. 2) Употреблять много, часто. Він по нашому все надолужа. Харьк. у. Він горілку дуже надолужа. Харьк. у.
Острішниця, -ці, ж. = острішок 2. Вх. Зн. 45.
Підпалайка, -ки, ж. = підпалак. Вх. Лем. 449.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Сумлінність, -ности, ж. Добросовѣстность.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.