Брость, -ти, ж.
1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні.
2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости.
Ве! меж.
1) Фи! гадость!
2) Подражаніе реву медвѣдя. Cм. бейкати.
3) ве-ве! Выраженіе удивленія.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Той був душогубець.
Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Корова, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Вийшло сім корів. Ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику!
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною.
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени.
Упірка, -ки, ж. При нередвижной пловучей сукновальнѣ предохранительный треугольный плотъ для защиты отъ идущихъ по рѣкѣ плотовъ; ставится впереди сукновальни.
