Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. І. 67.
Голубиний, -а, -е. 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. XII. 130.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Повідпадати, -даємо, -єте, гл. Отпасть (во. множествѣ). Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають. Кв.
Увиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. увину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Управляться, управиться, успѣвать, успѣть. Увивайся, гожий хлопче, коло курки швидко. Лукаш. 125. Ой матінко-утко, увивайся хутко. Мет. 132. Так багато вранці роботи, що навряд чи я увинусь. Рк. Левиц.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.